+ Варфоломій
Милістю Божою
Архієпископ Константинопольський — Нового Риму
І Вселенський Патріарх
Усій повноті Церкви,
Благодать і Мир
Від Спасителя і Господа нашого Ісуса Христа,
А від нас — молитва, благословіння і прощення.
Возлюбленні та благословенні браття та чада у Господі,
Богонадхненим словом милостині Господа і милістю Його, священий псалмопівець завжди навчає православних християн про тайну Святої і Великої Чотиридесятниці, взиваючи: "Господь творить справедливість і суд усім покривдженим" (Пс. 102:6). Тому, що Господь "виконує благі бажання наші, оновиться, подібно орляті, юність наша" (Пс. 102:5).
Як відомо, браття і чада у Господі, кожна людина створена в образ і подобу Божу, являється храмом Господнім. І понад усе, усі хрещені у Христа і миропомазанні святим миром, що знаходжуються в лоні Православної Церкви являються храмами Святого Духа, що оселився в нас, незважаючи на те, що із-за деяких гріхів, свідомих чи не свідомих, ми віддалилися від Господа: "коли ми невiрнi, Вiн перебуває вiрним" (2 Тим. 2:13).
Тому, що нечистота гріха перешкоджає Благодаті Святого Духа діяти в нас, Свята наша Православна Церква постановила наступаючий період поста Святої і Великої Чотиридесятниці для того, щоб ми очистилися через покаяння і сподобилися зустріти животворчі Страсті та світле з мертвих воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. "Прийди, окаянная душе, прийди разом із плоттю твоєю, Творцеві всіх сповідайся, покинь, нарешті, колишню нерозсудливість і Богові принеси сльози свої у покаянні" закликає всіх вірних творець Великого Канона святого Андрія Критського (тропар першої пісні).
Церква, переживаючи за спасіння духовних наших чад, закликає всіх членів своїх присвятити наступаючий час покаянню, призиваючи одночасно їх поборювати жадібне життя, що створює душу на землі вологою та слизькою, "як важкий дзвін", не спроможною відкрити свої криля щоб піднятися до неба і до Царства Божого.
Таким чином, через покаяння і очистительних слізь одягаємо знову первоначальне добро і боговидну одежу, яку втратили після гріхопадіння, і яку замінили "одягом сорому, мов листям смоковниці".
Піст складається одночасно помірністю від їжі і від "від помислів суєтних, і уяв лукавих" з ціллю достигнути добре, виміряне та завбачливе управління матеріальних благ, перспективою спільного прибутку, так щоб аннигилировать відмовників та безумне використання спільного природнього середовища, щоб залишалося тільки "піст милостині", який не "стане ганьбою всіх неправедних", але милістю та благодаттю та розрішенням для них, і через нас "в подобу Божу" (Великий Василій).
Таким чином, при використанні воздержливості, освячується і питання і життя наше, тому що пісне питання не являється ціллю, але спосіб освячення. Отже, тим, що мають і володіють багатством євангельскої повісті, піст має стати причиною примірності, з кінцевою ціллю "щоб силою Духа Святого, збагатилися надiєю", згідно слів пишномовного Апостола Народів Павла (Рим. 15:13), і щоб звертали увагу на сучасних бідних "Лазарів" людства.
Але крім цього, ми не повинні забувати, браття і чада, справжній дух поста та воздержливості, який радує Господа, про якого вчить Апостол Яків, Брат Господній, кажучи: "Чиста i непорочна побожнiсть перед Богом i Отцем є в тому, щоб пiклуватися про сирiт i вдiв у їхнiх скорботах i берегти себе неоскверненим вiд свiту" (Як. 1:27). Для цього будемо досягати благодать, яку рясно забезпечує піст та воздержливість, просто через голодування та помірність від матеріальної їжі: "Ось, ви поститеся для сварок і суперечок і для того, щоб жорстокою рукою бити інших" дивується Пророк Ісаія (58:4). "Не такий той піст, який Я обрав, [...] але [...] розділи з голодним хліб твій, і подорожніх бідних уведи у дім; коли побачиш нагого, вдягни його..." говорить та навчає Господь наш через голос пророка Свого (Іс. 58:5-7).
Зокрема сьогодні економічний крізис, потреби та різні труднощі, яких видно по всьому світі, зокрема серед певних народів та місцях, закликають нас, православних, розвивати справжній дух поста об'єднуючи помірність забруднення з ділами милосердя та солідарності для тих, хто потребує серед менших наших братів, що страждають, що в бідності й убогі, для тих, хто "не мають де голови прихилити" (Мт. 8:20), для тих, хто жорсткі умови війни, спокус та болі примушують покидати дома їхніх предків та подорожувати серед багатьох небезпек, болі і важких обставин.
Коли наш піст з'єднається з перебільшенням благодійності та любові до самих менших братів Господа, незважаючи на раси, релігію, мову та походження, тоді воно підніметься прямо до престола Божого як ладан пахучий, та ангели допоможуть нам, постяхшимся, подібно як вони допомагали Господеві в пустині.
Від серця бажаємо всім по братському та батьківському, щоб починаючий етап святого поста був плодотворним і освячаючим, сповнений благодаті та святості, щоб Бог сподобив нас дійти без перешкод до вічного і животворчого Кратера, до живоносного Боку Господнього, "з якого витікає двійний потік - відпущення і розуміння" (Великий Канон, тропар четвертої пісні).
Нехай Його Божественна Благодать та безмежне Милосердя будуть з усіма Вами, браття і чада, що в такому євангельському дусі радуєте наше свято із свят, і торжество із торжеств, Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Йому слава, держава, честь і подяка нині і на безмежні віки. Амінь.
Свята і Велика Чотиридесятниця 2016р.
+ Варфоломій Константинопольський,
Палкий молитвенник перед Богом за всіх вас.